Среда
19.09.2018
12:13
Приветствую Вас Гость
RSS
 
Личный блог Курилко Елены
Главная Регистрация Вход
Блог »
Меню сайта

Категории раздела
Общее [0]
Конспект [6]
Виховні заходи [8]

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » 2015 » Декабрь » 2 » Літературне свято Україна жартує
22:45
Літературне свято Україна жартує

Літературне свято

УКРАЇНА ЖАРТУЄ

Ведуча. Шановні батьки, дорогі гості! Ми раді зустрічі з вами на святі «Україна жартує». (Назву свята промовляють всі діти разом).

Послухайте українську народну пісню «Гри­цю, Грицю, до роботи» у виконанні маленьких аматорів.

(Учні співають, а запрошені — слуха­ють).

Яка це пісня? (Українська народна жартівлива)

Кого вона висміює, засуджує? (Гриця-ледаря)

Дорогі юні друзі! Ми впевнені: ви лю­бите і цінуєте гостре дотепне слово, читаєте гуморис­тичні твори зі сцени чи в колі ровесників. Прочитаємо разом назву нашого свята. (Читають всі учні)

Свято-зустріч буде проходити у вигляді поїздки-мандрівки Україною.

Перша зупинка

«ЗНАЙОМСТВО»

(Діти називають свої імена, а потім ведуча знайомить дітей з книгами українських гумористів, показуючи портре­ти письменників на стенді «Любій малечі про цікаві речі»).

 

 

Друга зупинка

«СМІЄМОСЯ РАЗОМ З ГУМОРИСТОМ БРОВАРЩИНИ

БОРИСОМ ЖОРНИЦЬКИМ»

Ведуча. Наше «Довідкове бюро» надасть коротенькі відомості про письменника.

1 учень. Борис Жорницький (Борис Єлійович Жорницький) народився у 1946 році. Закінчив фа­культет механізації сільського господарства Української сільськогосподарської академії в 1972 році. Працював слюсарем. Друкуватися почав під час служби в армії у газеті військового окру­гу.

Ведуча. Пропонуємо невеличку інсценівку.

—      Вчора так боліли зуби, всю ніч

безупинно,

З того болю, мов скажений, дерся

я на стіну.

—      Коли ти й цієї ночі лізтимеш

на стіну,

Щоб полегшало тобі, принеси...

драбину.

(Під час декламації діти використовують іграшку — дра­бинку, зроблену учнями класу).

 

Третя зупинка

«ДОНЕЧЧИНА ЖАРТУЄ»

Ведуча. Надаємо слово нашому «Довідковому бюро».

2 учень. Грицько Бойко (Григорій Пилипович Бойко) народився 5 вересня 1923 року у с. Оленівка, тепер це Донецька обл. Писав переважно для дітей та юнацтва. Відомі збірки віршів: «Моя Донеччина» (1950 р.),

«Про дідуся Тараса» (1964 р.), «Диво, диво, дивина» (1970 р.), «Вітчизна в нас одна» (1974 р.) та інші.

Ведуча. Подивіться декілька інсценівок віршів Грицька Бойка.

Модна зачіска

Нашу Нату не впізнати, —

Модна зачіска у Нати,

Дивна зачіска нова:

Розкуйовджене волосся

На всі боки піднялося, —

Мов копиця, голова!

Ната в класі йде до парти,

А навколо смішки-жарти:

Звідки зачіски нові?

Посміхнувся Боря хитро:

 — Це, мабуть, від того вітру,

Що у неї в голові!

Секрет по секрету

Я вмію держать

За зубами язик,

А от мій товариш

До цього не звик.

Секрет він почує

Від мене —

І зразу ж секрет

У Семена.

Семен по секрету

Розкаже рідні,

І мій же секрет

По секрету — мені!

Сашко

В трамваї переповненім

Сашко з м'ячем сидить,

А біля нього згорблений

Старий дідусь стоїть.

Хтось до Сашка звертається:

— Чи вас у школі вчать,

Як місце дати старшому,

Як старших поважать?

—Та вчать,— Сашко відказує, —

Але у дану мить

Розпочались канікули

І нас ніхто не вчить!..

Чому Тимко подряпаний?

—Чому це ти подряпаний? —

Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

—Та я ж купав кота!

—   А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого...

—Еге, ти ж не викручував

І не сушив його!

Про Альошу і калошу

Бабуся шукає:

А де ж це калоша? —

Калошу, мов човник,

Пускає Альоша.

Альоша гукає:

Бабусю, весна!

Відцайте і другу, —

Нащо вам одна?

Чому зупинився годинник?

Щось годинник,— каже тато, —

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився...

Звідки взятись тому пилу? —

Мовила Галинка. —

Я ж годинник з милом мила:

Там нема й пилинки!

 

Як невдаха виступав

От я вчора виступав!

Ви б почули, як співав!

Хоч немає слуху,

Я горлав щодуху:

До-ре-ми-фа-соль-ля-сі!

Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось! —

З місць усі зірвались,

Сцену ледь не рознесли,

А мене вхопили —

Аж на вулицю несли

І вже там... набили!

(Після завершення показу діти демонструють власні ілюстрації до творів Грицька Бойка).

Ведуча. А тепер поспіваємо.

(Діти виконують пісні «На місточку  та «Морозець» на вірші Грицька Бойка).

Четверта зупинка

«ОДЕСЬКА ҐУМОРИНА»

Ведуча. Про кого збирається доповісти «Довідкове бю­ро»?

3 учень. Степан Олійник (Степан Іванович Олійник) на­родився 3 квітня 1908 року в с. Пасицели Балтського району Одеської області. Відомий український поет-гуморист і сатирик. Автор книжок «Наші знайомі» (1948 р.), «Здоровенькі були» (1958 р.), «Батьки і діти» (1970 р.) та інші.

Ведуча. Послухайте вірш-інсценівку Степана Олійни­ка «Чудо в черевику» у виконанні хлопців класу.

1-й хлопчик.

Як відомо, всі ледачі

Ждуть легенької удачі

(Без труда щоб їм везло!).

Так і з Васею було.

2-й хлопчик.

Вчиться Вася в п'ятім класі...

Якось друг і каже Васі:

— Знаю чудо я одне,

Чудо справді чарівне.

3 хлопчик.

Будеш мати без мороки

Ти п'ятірки за уроки,

Лиш зроби, мій друже, так:

Роздобудь собі п'ятак,

Приліпи його, мов латку,

В черевик, під ліву п'ятку!

Узувайся і ходи.

Піде діло— хоч куди!

Це я,— каже,— перевірив.

4-й хлопчик.

...Вася здуру і повірив.

Ліпить Вася Боровик

П'ять копійок в черевик.

5-й хлопчик.

Взувся, тупнув, взявсь у боки:

— Більш не вчитиму уроки.

Повезе мені і так —

Під п'ятою ж є п'ятак!

6-й хлопчик.

Вранці йшов усю дорогу,

Припадав на ліву ногу.

Ось і школа, ось і клас.

Арифметика якраз.

7-й хлопчик.

— Боровик, іди до дошки! —

Вася встав, пом'явся трошки,

На п'ятак натиск— дарма!

Де ж те чудо? Щось нема!

8-й хлопчик.

...За годину викликають,

З географії питають.

Вася встав— ні в сих, ні в тих,

Замість чуда— в класі сміх.

9-й хлопчик.

Мав мороку він велику,

Бо п'ятак у черевику

Відіграв одну лиш роль —

Надавив йому мозоль!

10-й хлопчик.

Закінчилися уроки —

Бігли учні в різні боки,

Ну, а Вася Боровик

Ледве тяг свій черевик.

Під п'ятою п'ять копійок,

А у сумці — стільки ж двійок!

Ведуча. А зараз наші дівчатка прочитають вам інший вірш С. Олійника. Він називається «У бабусинім буфеті».

1-а дівчинка.

У бабусинім буфеті

І варення є, і мед...

Умостившись на паркеті,

Іра зиркнула в буфет.

2-а дівчинка.

Десь на кухні баба Женя,

Тут якраз її нема.

І припала до варення

Тиха Іра крадькома.

3 дівчинка.

Набере його у жменю

І— швиденько, спідтишка —

Заховає у кишеню

Голубого фартушка!

4-а дівчинка.

Чи не йде бабуся Женя,

Погляда через плече...

А варення із кишені

В черевики вже тече.

5-а дівчинка.

Баба глип через дверцята!

І аж кинулась вперед:

— Що це тут за поросята —

— Поналазили в буфет?!

6-а дівчинка.

— Я залізла недалечко,

Фартушок Іринка мне, —

А та банка, що скраєчку,

Заваренила мене...

П'ята зупинка

«НАД ЧИМ СМІЄТЬСЯ МИКОЛАЇВ ШИНА»

Ведуча. Наше «Довідкове бюро» продовжує працювати.

4 учень. Павло Глазовий народився на Миколаївщині 30 серпня 1922 року у степовому селі Новоскелюватка. Поет увібрав у себе риси степовика. І проніс їх через усе життя: через життєві університети, через минулу війну, через прикрощі і радощі, які переживав український на­род. Сатира Глазового завжди була гострою, дошкуль­ною, нищівною. У поті чола свого писав, писав і писав. Він написав книжки «Щоб вам було весело», «Усмішки», «Веселі розмови», «Вибрані усмішки» та інші. Гострі гу­морески і мініатюри письменника і зараз не сходять з естради...

Ведуча. До вашої уваги вірш «Музичні моменти».

Сусід стукає у двері:

— Скажіть своїй Галі,

Що вже пізно. Хай тихіше

Грає на роялі.

Галин батько носом крутить:

— Ох і темні ж люди...

Галі треба розучити

Гами і етюди.

За годину до сусіда

Галин батько стука:

— Хто там так у вас гуркоче?

Це вже просто мука...

А сусід ласкаво каже:

— У синочка Вані

Ми помітили сьогодні

Музикальні дані,

 Почнемо його учити

Грать на барабані.

А пос кільки барабана

Ще у нас немає,

То дозволили дитині:

Хай на ночвах грає.

Ведуча. А зараз ми покаже­мо вірш-мініатюру Павла Глазового «Порушниця».

Автор.

Старшина бабусю лає.

Старшина.

Сорому не маєте!

Ви чого ото з трамвая

На ходу стрибаєте?

Автор.

А бабуся з переляку,

Як дитя, захлипала.

 Бабуся.

Та хіба ж то я стрибала?

Я, синочку, випала...

 

Шоста зупинка

«ВІННИЧЧИНА ЖАРТУЄ»

Ведуча. Послухаймо повідомлення «Довідкового бюро».

5 учень. Степан Руданський (Степан Васильович Руданський) народився 6 січня 1834 року в с. Хомутинці Вінницької області. Працював лікарем. Автор балад, ліричних поезій. Його пісня «Повій, вітре, на Вкраїну» стала народною. Твори Руданського різні за змістом, во­ни майстерні, дотепні, відзначаються глибоким ліризмом та іскристим народним гумором. Поет розділив їх на пісні, приказки, байки, небилиці, співи, переклади і пе­респіви. Життя його було коротким— письменник про­жив усього 39 років.

Ведуча. Сьогодні ви почуєте гумореску Степана Ру­данського «Чи далеко до Києва?».

Питаються якось хлопця

Подорожні люди:

—Чи багато верстов, сину,

До Києва буде?

—А не знаю, — хлопець каже, —

Було вісімнадцять,

Тепер менше, либонь, стало,

Здається, сімнадцять!

—Що ж то, сину, за пригода

Така прилучилась?

—Та пригода не пригода —

Верства повалилась!

Сьома зупинка

«СМІЄТЬСЯ ПОЛТАВЩИНА»

Ведуча. Попросимо «Довідкове бюро» представити нам наступного автора.

6 учень. Остап Вишня— це псевдонім Павла Михайло­вича Губенка. Народився Павлик на щедрій полтавській землі. Ріс веселим, працьовитим, допитливим. Ра­но навчився читати й ніколи не розлучався з книгою. Павлик дуже любий природу. Особ­ливо дружив з голубами. Бувало, сидить хлопчик на ґанку та читає, д на плечі в нього — улюблений голуб. Мама часто ка­зала: «Виросте з Павла гарна людина, бо його птиця любить». Таким і став Павло Михайлович Губенко. Над усе він любив чесність, добро, любив дітей, рідну приро­ду. А поганих, лихих людей зневажав, просто терпіти не міг. І висміював їх у своїх дотепних і дошкульних гуморсках, які підпису­вав вигаданим ім'ям — Остап Вишня.

Ведуча. Пропонуємо послухати гумореску «Дикий ка­бан, або вепр». (Див. додаток).

Восьма зупинка

«СМІЄТЬСЯ КИЇВЩИНА»

Ведуча. А тепер послухайте гумореску «Накаркана двійка» Володимира Іванови­ча Дем'яненка.

7 учень.

— Отак опустився! — ненька Андрійка

Увечері шпетила вдома за двійку.

—У тому немає моєї провини, —

Почула здивована мати од сина. —

За вікнами класу, на дубі — у кроні —

Таке витворяло горласте вороння,

Що я біля дошки, повірте, будь ласка,

Не зміг від Миколки почути підказки.

Ведуча. Ви прослухали гумореску Володимира Іванови­ча Дем'яненка, який живе і працює в м. Бровари. Часто виступає перед шко­лярами, є вашим порадником. Володимир Іванович — ла­уреат літературних конкурсів, автор збірки гумору для дітей «Накаркана» двійка».

Ведуча. Наше свято закінчилось. Але не закінчуються наші зустрічі з українськими поетами. До нових зустрічей, друзі! Хай вам щастить!

Додаток

ДИКИЙ КАБАН, АБО ВЕПР

Підняли загонщики в очереті на болоті кілька диких свиней і кабанів!

Пішли вони на охотників.

Почулося там бах, там бах!

Виткнувся на них і один чималенький вепр. Чи там у нього стріляли, чи не стріляли, я вже не скажу, бо дехто з охотників, щоб видніше було, сидів на груші, а тільки ж він крутонувся й помчав на за загонщиків. На всьому скаку підбіг до одного парубчака-загонщика, той і «рятуйте, хто в бога вірує!» не встиг пролящати, як він його тиць рилом! Пере­кинув, перестрибнув через нього, хрюкнув, затикав і пом­чав далі.

Підбігли ми всі до того парубчака: стоїть блідий, губи білі й трясуться, і нічого більше вимовити не може, тіль­ки:

—Хрокнуло й побігло! Хрокнуло й побігло!

Нарешті трохи опам'ятався.

Ми до нього:

—Ну, що,— дуже злякався?

—Злякався, тільки не зовсім до кінця злякався!

Можна дужче злякатися!— промовив він і подавсь у кущі.

Так що й загонщикам, як бачите, треба бути пильними.

Остап Вишня.

Категория: Виховні заходи | Просмотров: 599 | Добавил: vladislav_l80 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Вход на сайт

Поиск

Календарь
«  Декабрь 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архив записей

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Администрация
    По любым вопросам писать на эту почту: vladislav_l80@ukr.net