Перший урок у 1 класі

Тема першого уроку:

 ЗНАННЯ — ЦЕ СКАРБ, А ВМІННЯ ВЧИТИСЯ — КЛЮЧ ДО НЬОГО

Мета. Дати дітям уявлення про те, що у школі здобуваються знання, необхідні всім людям у житті, і що знання — це великий і неоціненний скарб, який робить людину сильною, а вміння вчитися — це той ключик, який відкриває скарб і дає людині світло.

Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати пова­гу до школи та її правил.

Обладнання. Стандартні підписані аркуші паперу, олівці. Велика саморобна книжка, де на кож­ну дитину є один чистий аркуш.

В ч и т е л ь.

Добрий день, мої любі діти!

Ви прийшли нині в перший клас.

Вчитись будете і радіти,

І рости кожен день і час.

Школа двері для вас відкрила,

І запрошує вчитись вас,

Бо знання — це велика сила!

То ж навчайтеся! В добрий час!

Ось ви і стали учнями, дорогі мої першокласни­ки. Школа радісно вас зустріла і усміхається усіма віконцями до своїх любих дітей.

А хто знає, чого навчає школа? (Відповіді дітей).

В ч и т е л ь.

Школа — це не лише те приміщення, до якого ви щойно зайшли, — це велика країна Знань, країна дитин­ства і юності. Ви побачили, що тут навчаються не лише маленькі діти, а й старші учні. Всі школярі одержують відповідні знання, які просто необхідні для кожної лю­дини. А що таке знання? (Відповіді дітей). Знання — це все те, що людина вміє, знає, навчилася робити. Ма­ленькі в школі вчаться читати, писати, рахувати, а старші пізнають секрети інших наук, але без уміння чи­тати, писати і рахувати ніхто не може обійтися. Тому з цього починають усі учні. Саме з цього почнете своє на­вчання і ви. Але спочатку ми всі познайомимося, бо від сьогодні ми — це одна велика і дружна сім'я: 1 клас! А тепер відгадайте загадку!

Хто мовчить, а всіх навчить? (Діти відгадують: книжка). Снігові поля, чорні орачі. Хочеш розуміти — бери і вчи! (Книжка).

Відгадайте, діти, знову, хто то він такий: Хоч і ба­чить він чудово, але все ж сліпий?(Неписьменний). Ут­рьох їдуть братці верхи на конячці! (Нальчика на ручці).

Вчитель. Молодці, діти. Загадки ви любите відгадувати і це дуже приємно. Це означає, що вчити­ся ви хочете. Хочете, діти, вчитися? (Відповіді). Пра­вильно, вчитися треба — це життєва необхідність для кожної людини. Знання — це великий скарб. А що та­ке скарб? (Відповіді). Правильної — це велике багат­ство, капітал, який допомагає людині. А де люди три­мають скарби? (Відповіді). А що треба мати, Щоб відчинити скриню зі скарбами? (Відповіді). Треба ма­ти ключик. А ключик до знань — це навчання. То навіщо треба вчитися, для чого потрібні знання? Як ви гадаєте? (Відповіді). Правильно, знання людині потрібні, щоб усе розуміти, усе знати, добре жити, бу­ти грамотним, умілим, а отже — сильним. Кажуть же люди, що Здобудеш освіту — побачиш більше світу. А ще: Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень. Як це ви розумієте? (Відповіді). Письменна, грамотна людина, діти, багато знає і розуміє, вона мо­же дати відповіді на багато питань, може вийти з будь-яких тяжких обставин і не пропаде у складних умовах, тому що багато чого вміє і розуміє. А неписьменна людина цього зробити не зуміє. От уявіть собі, що ви голодні, а стоять десятки різних баночок, на яких не­має малюнків, лише написані слова, а прочитати їх для вас нікому. Грамотна людина прочитає і зрозуміє, що можна вживати в їжу, а чого в жодному разі не можна їсти, тому що це не їстівний продукт, а отрута. А неграмотна почне пробувати все на язик і легко зможе отруїтися. Або, наприклад, ви загубилися в лісі, а як з нього вийти, ви не знаєте, що робити? Грамот­на людина знає, як орієнтуватися на місцевості, цьо­го її в школі навчили, а неграмотна довго блукатиме. І таких прикладів можна навести дуже багато. Отож, ви розумієте, для чого прийшли до школи? (Відповіді дітей).

1. В школу йдемо недарма:
   Вчення — світ, невчення — тьма.
   Ми прийшли знання здобути,
   Хочем грамотними бути.
2. Бо знання нам необхідні,
   Дуже-дуже всім потрібні.
   Ну, а книжка нас навчить,
   Як на світі треба жить.
3. Хто багато книг читає,
   Той всього багато знає.

Що навчишся й будеш вміть — За плечима не носить!

4. Йти до школи не боюсь,
Щось не вмію, то навчусь.

В школі вчитель допоможе — Він усе на світі може!

Вчитель. Правильно, діти, не кажіть не вмію, а кажіть — навчусь! Вам у школі допоможуть учителі. Вони вас люблять і будуть навчати, щоб ви стали по­рядними, розумними і добрими та мудрими людьми. А вам подобається наша школа? (Відповіді). У вас на партах лежать аркушики паперу. На них ви намалюй­те нашу школу і себе. (Звучить тихенько пісня про школу, діти малюють, а вчитель збирає малюнки і розвішує їх на дошці для огляду та коментує).

Вчитель. Ви вже втомились і саме час нам зробити зарядку.

Всі з-за парти піднялися, Ручки вгору й потяглися. Вправо, вліво нахилились, У віконце подивились. Пострибали, пострибали... І за парти посідали.

Продовжимо нашу розмову про школу і навчан­ня. Нумо поміркуймо, чому школу ми називаємо країною знань?(Відповіді). Тому, що у нашій рідній Україні школа турбується про всіх дітей, дає знання, і, як мама, вона хоче, щоб усі дітки виросли розум­ними, здобули міцні знання, щоб їм у житті було лег­ше. Бо, як кажуть люди: За одного вченого десять не-вчених дають. А тепер поміркуйте, діти, чому знання порівнюють зі скарбом? (Відповіді).

Бо хто в житті здобуде міцні знання, той буде всю­ди перемагати, у нього буде сила, міць, мудрість, ро­зум, він зможе і словом переконати кожного, довести свою правоту і тим самим перемогти. Тому знання — це насправді великий скарб, маючи який, людина завжди здобуватиме перемоги, чудово житиме, усе вмітиме, ніколи не буде у цьому світі бідувати. Отож, діти, школа — це велика країна, де діти здобувають знання, вчаться перемагати, творити, розкривають свої таланти і Здібності. Сьогодні ви також стали її уч­нями. У школі є свої правила, які треба обов'язково виконувати, і ми з ними ознайомимося у свій час. А від сьогодні дванадцять років підряд ви будете йти світлою, радісною і щасливою дорогою до школи.

Найсвітліша дорога в світі — Це дорога до знань, до школи. Пам'ятайте це, любі діти, Не забудьте цього ніколи!